Старший лейтенант Роман — командир 2-го навчальної роти 199-го Навчального центру ДШВ ЗСУ. Воював на складних напрямках російсько-української війни: в районі Роботине на Запоріжжі та на Мар’іїнському напрямку. Вже майже рік він навчає мобілізованих десантників на БЗВП.
АрміяInform розпитала інструктора про те, як готують десантників до війни з ворогом, а також про те, як треба комунікувати з суспільством, щоб люди ставали на захист України.
Глибокі нори та рашистські КАБи
«Чим глибше ви вкопаєтесь в землю і правильно облаштуєте бліндаж, тим більша ймовірність, що виживите в бою», — комроти Роман пояснює мобілізованим важливість інженерної підготовки.
Теоретичний блок: інструктори розповідають про нюанси. Пояснюють людям на заняттях як діяти та що робити під час атак противника керованими авіабомбами:
— рашисти використовують КАБи на фронті, цілять ними прямо по наших позиціях. Керовані авіабомби поділяються на різні типи та види, тобто в них є різний еквівалент заряду. Люди на позиціях повинні розуміти: щоб вижити мають бути вириті глибокі нори, облаштовано перекриття і так далі.
Взимку цього року 79 бригада ДШВ, Маріїнський напрямок. Тоді росіяни завдали 13 ударів КАБами по нашим передовим позиціям. Поспілкувався після того з побратимом, хлопці вижили, бо гарно окопалися. Все було «згідно з — відповідно до», «двохсотих» не було, два — «триста», контузії. Це реальний приклад того, як вміння якісно окопуватись зберігає життя захисників на передовій.
Про пріоритетні напрямки БЗВП
Це тактична, вогнева, інженерна, розвідувальна підготовка, робота з/проти БПЛА і тактична медицина, зв’язок. Акцентуємося на нічні заняття із застосуванням дронів.
На полі бою важлива взаємодія. Мобілізовані працюють у складі тактичних груп, відділень та взводів. Дивимось хто з них є лідером, щоб визначити командира відділення.
Дії в обороні та наступі, штурмові дії, які тактичні переміщення притаманні при різних видах бою. Тактика застосування малих груп: вдарив і відкотився. Відбиття ворожої диверсійно-розвідувальної групи, як протидіяти м’ясним штурмам рашистів. Тобто усі робочі моменти, які є у реальній бойовій обстановці.
Через те, що ворог зараз масово застосовує дрони зі скидами показуємо їм, які елементи можуть демаскувати їх під час виконання завдань. Що їх може видавати вдень, або в темну пору доби. Робота зі зброєю і стрільба — це само собою у пріоритеті«.
Власний бойовий досвід — ключовий момент в підготовці
Ключовий момент підготовки: інструктори на заняттях діляться власним бойовим досвідом. Знову ж таки, є різна місцевість: урбанізована зона, лісопосадка, поле, якась водойма. Відповідно і бойові завдання бувають різними:
— У 2023-му під час контрнаступу на півдні я у складі 46-ї аеромобільної бригади виконував завдання у «вогневому мішку» поблизу Роботиного на Запоріжжі. Стояло завдання — тримати 6-7 днів дві лісопосадки та підходи до них. Наша група складалась з 8 військовослужбовців. Облаштованих позицій там у принципі не було, а були, як ми називали їх — «гробки» — невеличкі ями, де ми тримали оборону. Виставили СП-ки, визначили сектори вогню.
Сказати, що там було дуже гаряче, це нічого не сказати. По нас цілодобово працював ворог: і «Васильок», і СПГ, і АГС, і авіація з КАБами, і ствольна артилерія. Коротше суцільний треш. Плюс противник використовував тактику малих груп, вночі запускав групи з трьох людей, щоб визначити, де ми є. Звісно, ми знищували їх ще на підходах. Дрони висіли в повітрі само собою.
Одного дня поступила команда від керівництва: штурм наступних посадок. Запустили демаскуючий дим, щоб позначити напрямок посадок і точку початку штурму. Не знаю як, але наші танки якось вийшли на позиції у цій місцевості, до того часу в цю точку жодна наша важка техніка не виїжджала, і відпрацювали по ворогу. Після чого відбувся штурм, інший підрозділ з нашої бригади забрав ці дві посадки.
Далі мала бути наша заміна. Ми вже зрозуміли, що ворог зламав наш радіозв’язок і знав точку евакуації, вже під час виходу з позицій. Крили по нас мінами «вєєром», далі приєдналися дрони. Але всі мої військовослужбовці були підготовлені на будь-який близький прильот, всі знали, що вони повинні робити, після чого завжди голосові команди та далі рух, на поворотах бігом, ніхто не зупинявся ніде. Ми пройшли весь маршрут (кілька кілометрів фактично), хоча в нас теж була своя зброя і снаряди, все забрали як годиться десантникам.
Якось дійшли до траншей наших сусідів. Заплигнули туди. Відхекувалися. Вийшли на зв’язок. Чекали. Наш водій тоді отримав поранення, тож мала бути інша автівка. Ворог знову вдарив мінометним вогнем. Прицільно бив 120-ми мінами цілих 15 хвилин, а здавалось, що цілу вічність. Темніло у всіх в очах, крики, зрозуміло, що голова розривалася від болю, контузії. Нашому побратиму осколками відірвало ногу, вже в бліндажі надавали йому меддопомогу, хотіли врятувати його. Але, на жаль, не витримало серце…
До чого я веду. У бою, головне, не втратити управління та вміння керувати людьми під час бойових дій. Якісна підготовка зберігає життя військовослужбовців на передовій. Тому на таких власних прикладах пояснюємо мобілізованим, яка реальність їх чекає та чому так важливо бути готовим до всього.
Чому важлива стресостійкість
Контингент мобілізованих — це абсолютно різні люди по психотипу, соціальному статусу, з різними життєвими проблемами й тому подібне. Визначаємо ступінь вмотивованості кожного, для цього проводимо тестування, і працюємо далі з ними на заняттях з національно-патріотичної підготовки.
При роботі з новобранцями також важлива психологічна підготовка. Від емоційного здоров’я військовослужбовців напряму залежить їхня бойова ефективність. Адже прекрасно розуміємо, що на війні буває по різному, в моменти паніки, в стресових ситуаціях людина може увійти «в ступор» і, на жаль, загинути. Тому навчаємо як впоратися зі стресом та тиском, приймати рішення та, головне, працювати в бою як частина команди.
Тож як оволодіти собою у кризових ситуаціях. Є така проста вправа «Квадрат». Вона доволі ефективна. Щоб заспокоїтися, військовослужбовець повинен дихати. Візуалізує собі квадрат, на вдих він переміщає свій погляд в правий кут, на видих опускає вниз, на вдих в лівий кут і знову ж таки на видих у верхній кут. У такий простий спосіб людина відволікається, фокусується на диханні та з часом себе заспокоює.
Далі важливо навчити командира відділення діяти у подібних ситуаціях. Він — командир, лідер. І він не повинен кричати на підлеглого, коли він не в собі.
Треба вчитися ще до того, як потрапиш в армію
Три роки триває велика війна, а люди, які приїжджають зараз, на жаль, не підготовлені зовсім. Багато хто навіть елементарного не знає, це насамперед якісь базові знання з тактичної медицини.
Є Ютюб: там маса відеокурсів тактичної медицини, детально демонструють, що таке алгоритм MARCH. Подивіться, як розбирається і збирається автомат. Є курси зі стрільби в тирах, страйкбольні тренування, які всі так люблять, це все доступно.
Люди мають вчитися ще до того, як попадуть в армію. Інструкторам в навчальних центрах вже буде легше вас готувати, тому що буде вже якийсь базис.
І, знову ж таки, навіть якщо ви вже потрапили до війська, не жалійте себе. Особливо в період підготовки. Працюйте на максимум, на 200%, на 300%, щоб надалі вам було простіше. Поглинайте максимально інформацію, ставте питання, завжди цікавтеся всім. В бою вам буде легше.
Наведу приклад. У нас був набір, де ми проводили БЗВП для контрактників. Молодшому тільки 18 виповнилось, а найстаршому, напевно, було 27 років. Так от, вони прийшли до нас вже зарядженими, голодними до знань. Знаєте, це як чистий аркуш, на якому ти можеш написати свою найкращу історію. Або як глина з якої ти ліпиш того ідеального бійця. По сьогоднішній день, дякувати Богу, хлопці відписуються, дякують за навчання. І як завжди просять наступних хлопців «прокачувати» ще більше.
Так не буде, що одні воюють, а інші сидять і чекають поки війна сама по собі закінчиться…
Кожен чоловік-українець повинен захищати свою родину та державу. Це аксіома. Ти або тут у війську або за станом здоров’я працюєш на оборону в тилу. У ЗСУ є безліч професій, де ти можеш бути корисним. Зараз є центри рекрутингу, вам там допоможуть обрати свій фах.
Готуйте себе до того, що треба захищати Україну. Так не буде, що одні воюють, а інші сидять і чекають поки війна сама по собі закінчиться. Не закінчиться. Є в нас така категорія громадян, яка каже: ось прийдуть до мене додому, в моє місто чи село, тоді піду воювати. Але вже буде пізно. Військові, які були на війні, вони це прекрасно розуміють.
Кажуть, що багато українців просто бояться загинути на війні. Так, люди бояться, всі бояться. Людина, яка не боїться, вона просто божевільна, мені здається. Страх — це добре. Якщо немає страху — це погано, особливо, коли ти на війні.
Деякі говорять, що бояться ТЦК. Для вас вже знайшли рішення: військовим частинам дозволити мобілізувати людей напряму, минаючи ТЦК та СП. На мою думку, таке треба зробити значно раніше. Було б менше негативних історій, які дуже полюбляє інформаційно розкручувати російська пропаганда, щоб збити мобілізацію у нас.
Мобілізація — це питання виживання держави. Потрібно міняти військових на фронті, які вже майже 1000 днів воюють там.
