Перший тривожний дзвіночок по шлюзу на Басівкутському озері у місті Рівне пролунав рівно три роки тому. У травні 2018-го зламалася шандора, в якої збіг термін експлуатації. Тоді, виділивши з бюджету на усунення аварійної ситуації понад 1,6 мільйона гривень, міська влада зуміла відвернути назрілу небезпеку.
Втім, основне питання – капітальний ремонт шлюзу-регулятора – досі залишається відкритим. Яка його перспектива? Про це розмова журналіста «7 днів» із секретарем Рівненської міської ради Віктором ШАКИРЗЯНОМ.
– Вікторе Володимировичу, в чому саме полягає проблема, пов’язана із шлюзом на Басівкутському водосховищі?
– Давайте почнемо з того, що маємо гідротехнічну споруду – шлюз-регулятор. На нього покладено функції регулювання води в озері в літній і зимовий періоди, а також під час паводків. Якщо б він був працюючим, то, піднімаючи чи опускаючи рівень води, ми могли б, скидаючи воду, пришвидшувати течію річки. Тоді в Усті не було «цвітіння», а риба мала б необхідний кисень. Однак не можемо цього робити, оскільки шандора – конструкція з дерев’яних дощок, які утримують воду на дамбі Басівкутського озера, – нерухома. Отож, вона не може регулювати рівень води у водоймі, лише стримує її. Більше того, шлюз уже кілька років перебуває в аварійному стані. За технічним звітом він не придатний для нормальної експлуатації. Крім усього дамба, яка використовується як автодорога, має тріщини в опорах, корозію металу, руйнуються тротуари, пошкоджуються металеві перила. В ідеалі цю дамбу треба реконструювати, як і шлюз-регулятор, щоб він міг здійснювати регулювання рівня води.
– Але ж мова про це триває вже три роки…
– Чому? Не тільки розмови ведуться, а й зроблені певні кроки у вирішенні цієї проблеми. Управління капітального будівництва ще у 2018 році замовило проєкт на реконструкцію шлюзу. Згідно з попередньою вартістю проєкт коштує понад мільйон 400 тисяч гривень. Фінансування відбувалося майже в однакових частках: у 2018-му на його виготовлення виділено 390 тисяч, у 2019-му – 444 тисячі та 362 тисячі гривень – у 2020-му. Залишилося дофінансувати ще 284 тисячі. У цьому році УКБ подало заявку на його фінансування з Фонду охорони навколишнього природного середовища Рівненської міської територіальної громади. Ці кошти зарезервовані під цей захід. Проєктант уже подав документи на експертизу. Щоправда, торік його повернули на доопрацювання. Відтак автори проєкту зараз працюють над усуненням зауважень. До речі, звіт про оцінку впливу на довкілля опублікований у відкритому реєстрі. Отож з ним можна ознайомитися на сайті. Відповідно захід включено до Програми розчищення і впорядкування малих річок та охорони підземних вод забруднення на 2020-2025 роки.
Таким чином питання коштів на виготовлення проєктної документації вирішене. А от фінансування самих робіт залишається відкритим. Адже ремонт шлюзу обійдеться приблизно у 35 мільйонів гривень. Це чималі кошти для міського бюджету. Тож постало питання де їх знайти.
– Чи є якісь варіанти?
– Шукаємо. Так, минулого тижня за домовленістю відбулася зустріч у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. Власне, вдалося заручитись підтримкою міністра Романа Абрамовського. Щоправда, в бюджеті міністерства на 2021 рік на природоохоронні заходи на всю Україну виділи лише 150 мільйонів гривень. Тож розраховувати тільки на допомогу міністерства не можна, адже з цього фонду фінасуються різні заходи по всій країні. Тому зараз шукаємо гроші на реконструкцію шлюзу на Басівкутському водосховищі з інших джерел. Зокрема, сам міністр на наше прохання пообіцяв замовити слово за Рівне перед Прем’єром та іншими членами Кабінету Міністрів. Крім того, пообіцяв підшукати міжнародні програми, які опікуються вирішенням проблем водойм. В будь-якому разі активно працюємо над тим, аби шлюз-регулятор на Басівкутському водосховищі був реконструйований, адже він здатний вирішити одночасно цілу низку екологічних питань.
Джерело: 7dniv.rv.ua
