Росія повсякчас заявляє, що більше за всіх шанує дату перемоги в Другій світовій війні, однак саме вона найбільше спричинилася до дискредитації цієї події, роками влаштовуючи святкування 9 травня в стилі буфонади.

Велика Вітчизняна

“Мы всегда будем помнить, что этот величественный подвиг совершил именно советский народ. В самое трудное время войны, в решающих сражениях, определивших исход борьбы с фашизмом, наш народ был один, один на многотрудном, героическом и жертвенном пути к Победе”, – сказав на параді на честь 9 травня президент Росії Володимир Путін.

“Наш народ был один…” Проти гітлерівської коаліції воювала 51 країна! Західні союзники доправили СРСР десятки тисяч одиниць бойової техніки, мільйони тонн допомоги, продовольства, сировини, алюмінію більше, ніж СРСР виготовив під час війни, медикаменти, продукти… Жодного слова про це. “Мы были одни… Мы победили… Мы наследники победы”.

Тільки в Росії називають Другу світову війну Великою Вітчизняною. Чому? Якщо згадувати про інший світ, не вдасться приписати собі одноосібну перемогу. Росіяни вважають, що мають на це право, бо людські втрати СРСР були найбільшими у світі. “Деды воевали, деды гибли…” Росія називає себе правонаступницею Радянського Союзу, а відповідно – і перемоги, автоматично записуючи всіх, хто загинув, воюючи на боці СРСР, до росіян, забуваючи, що, наприклад, приблизно 40-44% загальних втрат Радянського Союзу у війні – це українці.

Але навіщо так тягнути на себе ковдру? Хіба перемога стане менш важливою, якщо визнати, що вона відбулася за участю інших країн? Основне ж, що Гітлер був зупинений, хіба ні?

Головне свято

9 травня – головне свято Російської Федерації, навколо якого будується ідеологія Кремля. Присутність у цій перемозі інших країн, що їх Росія зараз ідентифікує як ворожі, просто недопустима! Американців російська пропаганда малює як тупих та підступних, які завжди мріяли знищити Росію. Як же вони могли бути союзниками? НАТО – ворожий блок, то хіба країни, які зараз входять до його складу, могли допомагати СРСР? Німеччина ж у НАТО, отже, учасники блоку хто? Правильно – фашисти! Російська пропаганда намагається створити у свого народу саме таке враження.

Окрім цього, перемога у Великій Вітчизняній – це привід для гордості, чи не єдиний для росіян. Більше пишатися фактично нічим. Усі війни, у яких СРСР брав участь після 1945-го, або були програні, або велися таємно. То чим пишатись? Рівнем життя – смішно. Науковими досягненнями? Не спадає на думку жодного, у якому російські вчені перевершили світових науковців. От і залишається тільки війна 1941–1945 років. Саме 1941-го, коли Німеччина напала на Радянський Союз, бо якщо брати Другу світову загалом, то треба згадувати й події, коли СРСР воював у союзі із Гітлером, шматуючи Польщу.

9 травня – це привід показати свою військову міць на параді, консолідувати суспільство, зміцнити патріотичні настрої. Саме тому 9 травня є надважливою датою для Росії.

Буфонада

Щоб заходи до 9 травня мали потужний пропагандистський характер, потрібна яскрава візуалізація – салюти, відновлена військова техніка тих часів і, звичайно ж, ветерани, яких можна продемонструвати як живий приклад незламності й доказ, що перемога не вигадана, вона дійсно була. Без живого ветерана важко, бо з року в рік масштаби героїзації перемоги збільшуються, міфологізуються, а зараз уже мають геть підозрілий вигляд. Пропагандисти стверджують, що німців було більше, вони були краще озброєні й сильніші у всіх аспектах. Але у сучасних російських фільмах про війну один червоноармієць часом знищує сотні гітлерівців. Як же тоді вийшло, що СРСР зазнав грандіозних втрат, про які постійно говорять ті самі пропагандисти? Можливо, через погане керівництво? Ні. Сталін – молодець, Жуков – геній, усі військові начальники – неперевершені. Геть не складається. Звучить, наче вигадка. От тут і потрібен дідусь, який скаже: “Усе так і було, я сам бачив”. Біда лише в тому, що такому дідусю має бути десь 100 років.

Російські пропагандисти вирішили, що це не проблема. Щороку мундири із медалями надягають на сивих чоловіків років сімдесяти, і вони грають ветеранів. А ще візуалізацію підсилили портретами на патичках, назвавши це “Бессмертный полк”. Саме такий безсмертний полк і потрібен Путіну для зміцнення ідеологічних скреп.

От у чому Росія дійсно є правонаступницею СРСР, то це в показусі, у спробах вислужитися перед начальством і в “очковтіратєльсьтвє” – був у Радянському Союзі такий термін.

Чиновники, губернатори, директори шкіл – усі намагаються якось по-особливому яскраво відсвяткувати перемогу, через що і з’являються візочки, перероблені в танки, дитячі вистави, у яких діти зображають своїми тілами братську могилу, виходи із портретами дідів із дна річки. Усе це давно перейшло межі здорового глузду та дістало назву “побєдобєсіє”. Це спричиняє сміх, здивування, обурення, але аж ніяк не гордість, а надмірна міфологізація та героїзація – спротив та огиду. Це призводить до того, що діти та внуки ветеранів Другої світової, які живуть поза межами Росії, воліють не згадувати про участь їхніх предків у війні в складі Радянської армії.

Відторгнення

Привласнення спільного успіху спричиняє відторгнення та міжнародну ізоляцію Росії в травневі дні. Російський уряд та президент ігнорують День пам’яті та примирення, який у світі відзначають 8 травня, запрошуючи високих гостей до себе на парад 9-го. Але в останні роки святкування разом із Путіним вважається поганим тоном.

Наголошуючи на одноосібній перемозі в Другій світовій, Росія ще більше втрачає повагу інших держав. Але Путіна не цікавить повага, йому потрібне лише одне: щоб Росію боялись, хоча і з цим завданням теж складності… У 2015 році на репетиції параду заглух новітній російський танк “Армата”. Хотіли налякати, але знову розсмішили. Наразі єдине, чим Росія може налякати США чи НАТО у разі збройного протистояння, то це тактикою ведення війни, як у 1941–1945 роках, коли німецькі окопи просто завалювали трупами власних голодних і непідготовлених солдатів, що мали взяти той чи інший рубіж до певної святкової дати. Оце дійсно може бути страшно.