Західні медіа намагаються передбачити, у що виллється ескалація напруги у відносинах України і Росії, а також аналізують, з чим пов’язане масове перекидання російських військ до українського кордону. За матеріалами НВ.
Росія збільшила свій контингент поряд із кордоном країни, якій Сполучені Штати надають військову допомогу, зазначає колумніст газети Девід Ігнатіус. За його словами, «сигнали», якими обмінюються сторони, зменшують імовірність того, що хтось «щось не до кінця зрозуміє».
Автор вважає, що основною причиною посилення військової активності Москви стала внутрішня ситуація в Росії.
«Президент Володимир Путін зіткнувся з найсерйознішим шквалом критики всередині своєї країни за останні кілька років. В основному вона стосується опозиційного політика Олексія Навального, чий арешт у січні спровокував акції протесту у щонайменше 109 містах по всій Росії. Навальний сміливо повернувся до Москви після лікування за кордоном, яке йому знадобилося після отруєння в серпні минулого року. У середу Навальний почав голодування на знак протесту проти того, як із ним поводяться у в’язниці.
Можливо, Путін сподівався, що, коли він відправить Навального до в’язниці, політична проблема зникне, але цього не сталося. Петицію із закликом до подальших демонстрацій підписали 360 тисяч прихильників Навального, і організатори сподіваються зібрати 500 тисяч підписів, перш ніж знову вивести людей на вулиці.
За словами високопоставленого чиновника [адміністрації США], нинішні події частково нагадують ситуацію, що передувала першому вторгненню Росії в Україну в 2014 році, коли Путін теж зіткнувся з потужною хвилею критики всередині РФ. Зараз, крім випадку з Навальним, росіяни звинувачують Путіна в корупції, а також у млявості заходів щодо боротьби з пандемією коронавірусу”.
Питання, яким буде наступний крок Володимира Путіна, порушують на сайті американського телеканала. Значне зростання напруги в останні тижні викликає побоювання щодо відновлення військового конфлікту, йдеться в замітці.
Не виключено, що Кремль намагається перевірити на міцність ступінь готовності Заходу протистояти йому, вважає старший стратег BlueBay Asset Management з ринків, що розвиваються, Тімоті Еш. «Можливо, це лише прелюдія до нового військового наступу на Україну, — зауважив він. — Таке відчуття, що Путін готується до якогось серйозного кроку — може, щоб відвернути увагу від його власних проблем, від ситуації з Навальним і виборів до Державної думи. Перемога в Україні дозволить підкинути трохи „свіжого м’яса“ російським націоналістам і знову продемонструвати слабкість Заходу».
«Імовірно, Путін думає, що Захід зараз слабкий, роз’єднаний і не здатний відповісти», — додав Еш.
Співрозмовник європейського телеканала, редактор аналітичного центру Atlantic Council Пітер Дікінсон не виключив повномасштабного вторгнення російських військ на територію України.
«У 2014 році ніхто не вірив у можливість вторгнення в Україну або на схід України, але це сталося», — нагадав він.
Сьогодні мирний процес остаточно зайшов у глухий кут, констатував Дікінсон. На обрання Володимира Зеленського президентом України в Москві покладали певні надії, але позиція Києва залишається жорсткою.
Дікінсон вважає, що, якщо вторгнення дійсно відбудеться, найбільш логічною загрозою виглядає південь України. Точніше, за його словами, метою РФ може бути створення так званого сухопутного мосту між окупованими східними районами і Кримом, щоб «з’єднати ці два анклави на території України і створити суцільний масив території, контрольованої Росією».
Оглядач німецького видання Юліан Рьопке звертає увагу на перекидання тисяч одиниць зброї і десятків тисяч військовослужбовців до кордону України і окупованого Криму. Він цитує російські джерела, які писали про брак залізничних платформ для перевезення сільгосптехніки перед початком весняних робіт — усі доступні платформи використовують для потреб армії РФ.
Крім танків, бронетранспортерів та артилерійських боєприпасів, Росія переміщує матеріали для будівництва мостів, системи зв’язку і військові машини швидкої допомоги, пише автор Bild.
Військовий експерт аналітичного центру Європейська рада з міжнародних відносин Ґустав Ґрессель сказав виданню, що очікує неминучої «обмеженої ескалації» з боку Москви. Він оцінив розгортання військ Кремля, яке ніхто навіть не приховує, як «відволікаючий маневр» напередодні нових атак на Донбасі. Грессель упевнений: «Путін все ще прагне знищити Україну як незалежну державу і перетворити її на васальну структуру».
Україна в нинішній ситуації конче потребує допомоги Франції, йдеться в публікації журналіста Фостіна Венсана. Джерела газети стверджують, що готується візит президента Зеленського в Париж і його зустріч із французьким лідером Еммануелем Макроном. Вона відбудеться, щойно дозволить епідситуація, пише Le Monde.
Нинішня ескалація може пояснюватися декількома причинами. За словами експерта Юлії Шукало з Університету Париж-Нантер, вона передусім пов’язана з переговорами про врегулювання конфлікту. «Напруженість на місцях часто співвідноситься з застоєм в переговорному процесі», — зазначила вона. На думку спостерігачів, Росія може спробувати чинити тиск, аби вплинути на хід переговорів.
Крім того, причиною напруги можуть бути недавній «обмін люб’язностями» між президентом РФ Володимиром Путіним і президентом США Джо Байденом, а також санкції, накладені на депутата українського парламенту Віктора Медведчука, главу проросійської Опозиційної платформи — За життя і близького друга президента Росії.
Сценарій великомасштабної ескалації не можна виключати, але більшість оглядачів поки що вважають його малоймовірним, хоча при цьому не виключають нових сутичок і нових жертв у найближчі тижні.
Занадто рано говорити про відновлення тотальної війни на сході і південному сході України — такого висновку дійшли експерти видання.
«Вони (росіяни — ред.) проводять великомасштабне розгортання таким чином, щоб їх помітили. Але поки що це не схоже на розмір сил, необхідних для вторгнення в Херсонську область або для масштабних операцій на цьому напрямку», — сказав Майкл Кофман, провідний аналітик CNA. На його думку, те, що відбувається, є спробою Москви натиснути на київську владу.
Проте НАТО слід готуватися до гіршого, зокрема до кризового реагування, вважає співробітник Atlantic Council Крістофер Скалуба. Побічні ефекти від відновлення бойових дій між Києвом і прокремлівськими силами на сході країни «можуть проявитися швидко», зазначив він. «НАТО потрібно підготуватися. Навіть якщо Альянс не зобов’язаний захищати Україну, він зобов’язаний захищати всіх своїх членів, в тому числі ті країни, які межують з Україною», — заявив Скалуба.
