Як свідчить практика, одним із ефективних механізмів врегулювання місцевих проблем за широкої участі громади й надалі залишається Муніципальна програма сталого розвитку м. Рівне на 2018-2022 роки. Ось уже 18 років рівненські об’єднання співвласників ініціюють проєкти, впроваджують їх спільно з міською владою та діляться набутим досвідом.
– Напрацьований за попередні роки успішний кейс взаємодії влади та громади в напрямку реалізації ініціатив, – каже начальник міського управління економіки Володимир ЛИПКО, – був активно підтриманий депутатами нового скликання та міським головою Олександром Третяком. Провівши діалог з громадою та врахувавши її проблеми, нова влада прийняла рішення збільшити бюджетні кошти на реалізацію одного проєкту до мільйона гривень, а у разі заміни та модернізації ліфтів обмеження щодо одного мільйона гривень застосовувати на один ліфт. При цьому співфінансування залишилося без змін.
Разом з тим, зі слів Володимира Липка, нинішній рік для рівненських ОСББ виявився непростим. Адже довелося чекати на відбір та затвердження поданих заявок значно довше, ніж зазвичай.
– Як відомо, – веде далі начальник управління економіки, – бюджет Рівненської міської територіальної громади було прийнято пізніше. Крім того, оновився склад Дорадчого комітету з питань впровадження МПСР, на який покладається відбір та затвердження проєктів.
– Яким ОСББ в цьому році віддавали перевагу при відборі до участі в «муніципалці»?
– Оскільки на реалізацію проєктів у 2021 році було затверджено 30 мільйонів гривень, а поданих заявок – 149, на їх реалізацію із внеском міста потрібно було більш як 80 мільйонів гривень. Тому акцент ставився саме на розробці критеріїв для оцінювання поданих пропозицій. Працівники управління виїжджали з оглядовими візитами на місця, які потребували ремонту, робили фото, відео, спілкувалися з головами ОСББ та членами правління, щоб провести подальший аналіз та ранжування проєктів. При попередньому розгляді членами Дорадчого комітету заявлених проєктів робився наголос на підготовці стану інфраструктури: ліфти, електромережі та протипожежні заходи. Звертали увагу на те, чи є в конкретному будинку/під’їзді соціально незахищені громадяни старшого віку, дорослі/діти з інвалідністю, а також бралася до уваги ефективність витрачання коштів і попередній позитивний досвід участі конкретного ОСББ у Муніципальній програмі сталого розвитку. Подавачам проєктних заявок, види робіт яких підходили під вимоги й критерії програми «Енергодім», рекомендували участь у програмі «Енергодім Рівне»
Такий прискіпливий відбір проєктних заявок, як твердить Володимир Липко, дав змогу Дорадчому комітету затвердити на 2021 рік 49 проєктів та дозволити завершити 4, що розпочаті у 2020 році в межах фінансового забезпечення.
– Як позначилася пандемія на втіленні задумів ОСББ?
– Безумовно, карантинні заходи вплинули на фінансову спроможність об’єднань зібрати та використати свою частку внеску. Відтак, 6 ОСББ відмовилися від участі в «муніципалці». Натомість 12 об’єднань співвласників з резерву виявили бажання працювати та підтвердили наявність свого внеску. Міська влада не залишилася осторонь й підтримала ініціативу громади, «перекинувши» 5 мільйонів гривень на заходи МПСР із заходів програми «Енергодім Рівне».
– У цьому році відбір виконавців робіт проходив повністю через систему «Прозоро». Чи зумовили нововведення якісь складності?
– Так, відповідно до вимог Програми об’єднання громад проводять відбори виконавців робіт із застосуванням електронної системи державних закупівель «Прозоро». На проведення процедури закупівлі від моменту реєстрації в системі до оприлюднення договору підряду об’єднання витрачає не менш як чотири тижні, що впливає на термін реалізації проєктів. Передує цьому виготовлення проєктно-кошторисної документації та її експертна оцінка. А після відбору об’єднання знову чекають на засіданні Дорадчого комітету для затвердження остаточної вартості проєктів. Лише після цього укладаються угоди між Управлінням економіки міста та житловими об’єднаннями.
Всі перелічені етапи, які проходить об’єднання, зі слів Володимира Липка, розтягуються на досить тривалий термін. Виконання ж самих робіт за проєктом припадає майже на кінець року. Крім того, деякі виконавці розподіляють черговість виконання робіт за проєктами. Тож ОСББ залишається просто чекати своєї черги (ліфти).
– Проте, – зауважив начальник управління економіки, – незважаючи на значні перепони, труднощі та тривоги, на сьогодні у рамках Муніципальної програми сталого розвитку впроваджується 59 проєктів загальною вартістю майже 51 мільйон 786 тисяч гривень. З них внесок муніципалітету – 33 мільйони 937 тисяч, а доля громади – 17 мільйонів 848 тисяч гривень. Зокрема рівненські ОСББ втілюють проєкти за такими видами робіт: інженерні мережі – 15 проєктів, електромережі – 9 проєктів, покрівля – 8 проєктів, ліфти – 25 проєктів, один проєкт – протипожежні заходи і проєкт – ремонт будинку.
В цьому році, каже Володимир Липко, трохи затягується в часі процес реалізації задумів об’єднань співвласників. Та все ж таки він сподівається на успішне завершення всіх затверджених проєктів. Зрештою, на це ж націлені й голови ОСББ.
Василь ГЕРУС
Джерело: 7dniv.rv.ua
