• Нд. Сер 14th, 2022

AllNewsRivne

Всі новини Рівного

Вишиту англійську “Марію” Уласа Самчука видали на Рівненщині

Лис 27, 2021

Перший переклад роману Уласа Самчука про Голодомор «Марія» англійською мовою, здійснений канадською українкою Стефанією Пауш у 1954 році, ніде не був надрукований. Нині машинописний варіант знаходиться у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Тараса Шевченка у Києві. А рівненська письменниця, лауреатка літературної премії імені Уласа Самчука, народна майстриня Олена Медведєва скористалася цим текстом і вперше «видала» уривок із нього.

Олена Медведєва вишила його на 16 сторінках у книжці розміром 24х14 см. Тверда обкладинка фоліанту обтягнута натуральним сіро-білим полотном. З такого ж матеріалу виготовлені й сторінки, де симетрично вміщена й аналогічна оригінальна частина українською мовою.

Вишила Олена Медведєва і два примірники цього ж формату з кількома розділами роману українською. Таким чином вона вперше випустила з-під своєї голки вишиваний «тираж» – із трьох примірників «Марії».

Для них використала нитки DMC французького виробництва діаметром один міліметр, всі букви – великі, їх висота – п’ять міліметрів. Вони мають форму особливої гарнітури, розробленої та запатентованої мисткинею.

Палітурні роботи виконав її син Андрій.

Улас Самчук мріяв, щоб його «Марію» – перший в світовій літературі епічний художній твір про Голодомор – читав англомовний світ. Несподівано у лютому 1949 року він отримав повідомлення від української літераторки з Канади Стефанії Пауш. Вона ніби відчувала наміри письменника і запропонувала перекласти «Марію».

Автор надіслав їй перше видання твору, що вийшло у Львові у 1934 році, і рекомендував перекладати тільки початок. Далі побіцяв надати друге, доповнене. Ним було рівненське. Воно побачило світ у вересні 1941 року у видавництві «Волинь», яке випускало й газету з однойменною назвою, де редактором був Улас Самчук.

Обоє вони плідно співпрацюють, про що свідчить лист до Стефанії Пауш від 5 листопада 1949 року. Тут він дає тлумачення деяких українських діалектизмів, вжитих у «Марії», просить назви розділів залишити такими, як у другому виданні: «Книга про народження Марії», «Книга днів Марії», «Книга про хліб». Була ще в нього ідея назвати «Марію» по-іншому, однак згодом відмовився від цього.

Стефанія Пауш закінчила перекладати навесні 1954 року. Вона в листі до Уласа Самчука ділиться своїм успіхом: «Я читала уривки з неї («Марії» – авт.) нашій славній групі едмонтонських авторів і вони були надзвичайно зацікавлені і захоплені тим, що чули».

Улас Самчук повідомив у відповідь, що в той момент, коли йому принесли пакунок із текстом «Марії», він приймав гостей, і «всі дуже були втішені перекладом. Ті, що знають краще по-англійськи, одразу взялися читати і всі одноголосно хвалили переклад…».

«Марію» англійською автор подав у видавництво «Макмілан», але в ньому книжка так і не вийшла. Не пощастило і в інших…

А Олена Медведєва, застосувавши власну – єдину у світі – методику ниткографії вишитого художнього слова, по-своєму виконала заповітне бажання Уласа Самчука. Цей мистецький шедевр вона відправить в Торонто – для української громади.

Автор побачив би – не відвів би очей…

Віктор МАЗАНИЙ, лауреат Літературної премії імені Уласа Самчука, заслужений журналіст України

Джерело: 7dniv.rv.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.