Президент Польщі Анджей Дуда у посланні з нагоди річниці Волинської трагедії закликав будувати добрі стосунки з українцями «на основі правди та сучасних прагнень».

11 липня у Польщі на державному рівні вшановують пам’ять жертв Волинської трагедії 1942-1943 років.

У Польщі цей день називають «Національним днем пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами».

В  Україні не згодні із таким трактування подій того часу.

У своїй заяві Дуда сказав, що нині Польща пам’ятає все, що відбулося із «загиблими дочками і синами», щоб вчитися з історії на майбутнє. 

«Пам’ять про страждання та смерть наших співвітчизників також зобов’язує  нас будувати добрі стосунки з українською нацією та державою – на основі правди, спільного досвіду та сучасних прагнень. Я переконаний, що, діючи таким чином, ми виконаємо волю наших мучеників, які загинули лише тому, що були поляками», – сказав польський президент.

Він заявив, що злочини Волинської трагедії були спрямовані проти поляків, а їх метою були «етнічні чистки на південно-східних територіях Другої Польської Республіки: Волині, Поділля та Малопольщі аж до лінії Сяну».

«Ми вшановуємо пам’ять наших предків, родичів, сусідів, яких десятки тисяч загинуло, і понад чверть мільйона було змушено рятувати життя втечею, назавжди залишивши рідні села та міста», – зазначив  польський президент.

Польща відзначає державний день пам’яті жертв Волинської трагедії з 2017 року.

Зауважимо, що днями голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович нагадав з нагоди чергової річниці Волинської трагедії, що ще в 2000-х роках лідери України та Польщі пристали на формулу примирення «просимо пробачення та самі пробачаємо».

На його думку, це не поставило крапку в політичних та емоційних дискусіях про цю трагедію. Але пан Дробович переконаний, що цій формулі «просимо пробачення і самі пробачаємо» – немає іншої здорової альтернативи.

«У роки Другої світової війни на польсько-українському прикордонні десятки тисяч поляків та українців стали жертвами міжетнічних конфліктів – злочинів підпільних військових формувань та цивільних осіб обох націй. Про кількість жертв досі дискутують історики. А для обох суспільств ці історичні події залишаються травматичними, болісними й до кінця не пережитими», – констатує голова УІНП.

І додав, що наприкінці червня Український інститут національної пам’яті отримав Послання 21 польської родини до сусідів-українців. У Посланні польські родини висловлюють жаль та просять прощення за принципом «просимо пробачення та самі пробачаємо» за помилки їхніх польських предків у відношенні до українців.