Олександр Лукашенко обіцяє розмістити на кордоні з Україною контингент білоруської армії. Він вважає, що такі кроки необхідно здійснювати у відповідь на нібито стягування українських військ до кордонів Білорусі. Ця заява пролунала на тлі спільних із Росією навчань “Союзна рішучість-2022”, які розпочнуться 10 лютого. Поєднання цих факторів змушує говорити про ймовірність військової загрози для України з території Білорусі. Про те чи стане постійною дислокація російських військ у Білорусі та чи є ймовірність військової загрози Україні зі сторони Білорусі, Українське радіо дізнавалося у Максима Хилька, директора програми “Російські та білоруські студії” Ради зовнішньої політики “Українська призма“
В оприлюднених західними ЗМІ сценаріях одним із напрямків можливої агресії Росії розглядався вхід з території Білорусі. 19 січня Лукашенко заявив, що на спільних білорусько-російських навчаннях, які буде проведено в лютому в Білорусі, буде відпрацьовано протистояння на Західному (Польща-Балтія) та Південному (Україна) напрямках. Згодом було зроблено уточнення, що ці навчання стануть завершальним етапом перевірки сил реагування союзної держави Росії і Білорусі.
Раніше Президент Білорусі Лукашенко заявляв, що у випадку конфлікту Росії з Україною, Білорусь виступить на боці Росії. Білорусь є військовим союзником Росії по ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку (Ташкентський договір) — військово-політична міжнародна організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан). І як стало відомо, Росія уже переміщує війська у Білорусь для спільних військових навчань у цій країні, — прим.ред.
Про що свідчить заява Лукашенка про розміщення на кордоні з Україною контингенту білоруської армії
“У цій ситуації Лукашенко підігрує Росії. Він робить це або з власної ініціативи, намагаючись вкотре продемонструвати лояльність до Путіна, або ж виконує вказівки, які йому поступають. У будь-якому випадку Лукашенко підтримує у такий спосіб російську агресію проти України і виступає співучасником цієї агресії. Уже сам факт загрози контингентом білоруської армії є співучастю в агресії, навіть, якщо ці війська не є залученими безпосередньо. Вони є спрямовані на те, щоби скувати частину українських Збройних Сил, обмежити ресурси на Північному напрямку, і в такий спосіб відвернути їх від Східного та Південного напрямків, де Україні становлять загрозу російські війська.
Фактично сьогодні Білорусь виступає військовим союзником Росії і відіграє роль загрози, стримуючи частину українських сил погрозами розмістити контингент білоруської армії вздовж північного кордону України.
Чи буде білоруська армія використаною насправді, залежатиме від того, яке рішення буде прийняте в Москві. Швидше всього, ні Лукашенкові, ні Мінську загалом не хотілося б брати участь у безпосередній агресії проти України, оскільки наслідки будуть очевидними. Не слід забувати також про те, що Україна є другим за важливістю партнером для Білорусі. У випадку активної участі в російсько-українському конфлікті, економічні втрати для Білорусі компенсувати буде нічим. У Мінську цей факт розуміють, тому, я думаю, далі загроз вони не хотіли б заходити в цій ситуації.
Проте, Україні слід бути готовою до будь-яких сценаріїв, тому що, будучи цілковито залежним від Москви, Лукашенко може бути не здатним самостійно приймати важливі рішення”, — розповів Максим Хилько, директор програми “Російські та білоруські студії” Ради зовнішньої політики “Українська призма”.
Чи означає це, що дислокація російських військ у Білорусі може стати постійною
“Є така ймовірність, що частина російських військ залишиться у Білорусі, оскільки на території Білорусі вже існують два тренувально-бойові центри, де знаходяться російські війська. Зокрема там уже розташовані російські зенітні ракетні комплекси С-400 “Тріумф” та поки що чотири російські винищувачі, хоч на навчання залетіли ще близько двадцяти одиниць. Невідомо, яка частина цих винищувачів залишиться у Білорусі, а скільки повернеться у Росію. Проте з Білорусі поступає інформація про те, що на всіх білоруських складах, які залишилися ще з часів СРСР, зараз активно проводяться ревізії. Є ймовірність, що це робиться для того, щоби на них можна було розташовувати частину російської військової техніки. У такий спосіб, навіть, якщо персонал після навчань повернеться до Росії, то техніку можна буде залишити. Тоді, за потреби, перекинути з Росії до Білорусі персонал не становитиме особливих труднощів”, — наголосив Максим Хилько.
Олександр Лукашенко заявив, що залишатиметься на чолі держави без проведення виборів, якщо буде загрозі війни. Чи є у такому випадку вигідним для Лукашенка загострення військової ситуації в Україні?
“Не слід виключати того, що особистий фактор також грає немалу роль. Лукашенко активно використовує риторику зовнішньої загрози для того, щоби пояснити збереження своєї влади. Він неодноразово заявляв, що не може покинути президентський пост, оскільки не може залишити країну в такий критичний момент. Тому в Лукашенка є особиста зацікавленість у загостренні військової ситуації в Україні.
Проте Лукашенко не хотів би брати безпосередню участь у військовій агресії проти України, оскільки його влада залежить не лише від російської підтримки, але й від економічної ситуації в країні. Якщо економічні відносини з Україною будуть розірвані, то для Мінська це буде значним ударом. Тому таке балансування Олександра Лукашенка між погрозами і реальною участю в військовому конфлікті є дуже небезпечним, але водночас воно є для нього найбільш вигідним. Таке балансування є небезпечним тим, що в якийсь момент ризики можуть перейти в позаштатні ситуації, локальні сутички, які можуть перерости в щось більше”, — розповів Максим Хилько, директор програми “Російські та білоруські студії” Ради зовнішньої політики “Українська призма”.
Джерело: UA: Українське радіо
